Навряд чи те, що відбувалось у 20-х роках минулого століття в Чикаго можна було назвати законним. Грабежі та вбивства становили маленьку частку від усього, що коїлось. А от алкоголь, гральні будинки, клуби для дорослих, або попросту борделі розквітали та зростали немов трава на сонці. Що цікаво, найспритніші вдавались в різноманітні афери та махінації. Одним з найкращих в цій справі вважали Джозефа Уйела. Людина, яка змогла обвести навколо пальця відомого диктатора Муссоліні, людина, яка надихнула багатьох голлівудських режисерів на створення стрічок, які стали оскароносними. Уейл став одним з найвідоміших шахраїв Чикаго. Але про все по черзі. Далі на chicagovski.
Дитинство та юність
Народився Джозеф у 1875 році у звичайній родині європейських емігрантів. Мати француженка, батько німець. Родина мала невелику крамницю бакалійних товарів. Джо також не оминула сімейна справа. Бувши в підлітковому віці йому доводилось вставати о п’ятій ранку, допомагати батькам в крамниці, єдине, коли він міг покинути магазин, це був час відвідування школи. Звісно, юнак частенько влаштовував бунт, після школи не повертався одразу до магазину, а прямував до іподрому. Там він споглядав прекрасне багате життя, коли люди важко не працювали протягом дня, але отримували все що хочуть до того ж маючи при собі великі суми грошей. Згодом молодий хлопець покинув школу і влаштувався колектором до банку. Але ця справа взагалі ніяк не задовольнила великі амбіції хлопця. До того ж саме в цей період Джозеф раптом вирішив одружитись. Для цього обрав собі в дружини найкрасивішу та найрозумнішу дівчину в окрузі. Але сталася одна цікава ситуація, яка повністю змінила життя Уейла. Коли юнак привів дівчину знайомитись до батьків, мати відвела його до іншої кімнати й чесно йому сказала, що його наречена занадто гарна для нього і їй потрібен багатий чоловік, аби забезпечувати та виконувати всі забаганки, на що хлопець відповів, що заробить стільки грошей, щоб його дружина могла собі дозволити все, що заманеться, та ще й залишиться, і як виявилось згодом не обдурив.
Перші афери
Згодом, молодий хлопець знайомиться з так званим лікарем Меріуейтер, який ніби то винайшов ліки проти шкірних та шлункових хвороб. Ці ліки, чи еліксир, як називав їх сам доктор, виготовлялись в підвалі його будинку з дощової води, в яку додавалися ще декілька інгредієнтів, таких як настій кори крушини та солодкий лікер. Рекламувався цей засіб, як ліки проти глистів. До того ж цю хворобу підозрювали у себе багато жителів міста на той час, а особливо жінки. Раптом якась леді починала хворіти та втрачала свій здоровий вигляд, все, це означало що лікар зі своїм чудодійним еліксиром вже на порозі. Доктор взяв на роботу Джозефа асистентом, для виїзних продажів. В таких ситуаціях, Уейл грав підставного покупця. Він з’являвся раптово і казав, що цей засіб допоміг йому і всій його родині, тому одразу купляв еліксир для всієї родини. Таким чином аферисти обробили велику кількість міст. Сказати, що Джо повернувся додому багатою людиною, це не сказати нічого. Тому весілля відбулося з усім пафосом та розмахом, яке можна було собі дозволити в Чикаго в ті часи.
Але після весілля Джо піймав хвилю азарту, і все частіше розробляв цікаві афери для заробітку. З дитинства, Джо дуже любив перегони, тому наступна справа його стосувалась саме цього напрямку. Він дуже добре розбирався в іподромній справі, але ніколи не грав на тоталізаторі. Тому він розробив схему, яка дозволяла отримати гроші у свою кишеню. Джо розмістив оголошення в найвідомішій газеті Чикаго оголошення про те, що пропонує інвестувати в дуже прибуткову справу. В ті часи на такі пропозиції відгукувались всі, хто мав великі суми грошей, які потребували вкладення. Так відреагував власник театру Макалістер. Вони зустрілись з Уейном для обговорення справи та інвестицій. Джо почав розповідати історію, що ніби то чоловік його сестри працює на телеграфі «Вестерн Юніон». Тому саме до нього приходить вся інформація стосовно перегонів по всій країні, тому він може повідомляти, який кінь переміг за декілька хвилин коли ставки будуть закриті. Очі потенційної жертви заблищали, до того ж в цю аферу Джо обирав виключно тих, кого неодноразово бачив на іподромі й хто був затятим гравцем. За інсайдерську інформацію потрібно було заплатити 2500 доларів чоловіку сестри за інформацію, та ще 5 тисяч людині, яка на телеграфі в Нью-Йорку, оскільки він буде знати, що інформація передається людині з Чикаго, але не скаже про це нікому. Як тільки інформація прийде, оператор надішле повідомлення з кодовою фразою, це буде означати, що Макалістер переміг. Тому йому треба буде дуже швидко робити ставку. Через деякий час Джо організував справжню театральну виставу для Макалістера. Його запросили в зал, де навіть було встановлено каси для ставок, а також Джо запросив масовку. І от фальшивий оператор повідомляє кодову фразу, Макалістер прямує до віконця, але двоє з масовки за домовленістю вчиняють бійку одразу перед касою, через що Макалістер так і не зміг зробити ставку. Далі, по сценарію він мав зустрітися з Джо та передати гроші для оплати послуг телеграфних працівників. Почувши про невдачу, Джо починав грати справжній розпач, оскільки вони мають тепер заплатити 5000 доларів, адже з чоловіком сестри він ніби зможе якось домовитись. За пів року цю ж аферу з цим же героєм було повторено знову. Так бідний Макалістер вклав майже 12 тисяч доларів. Але одного разу вдача відвернулась від Джо, і його було заарештовано на 3 місяці, адже шахрайство в ті часи не вважалось серйозним злочином.
Наступні кроки
Після виходу з в’язниці, Джо вирішив змінити напрямок своїх справ, і звернувся до торгівлі нерухомістю. Він створив розробницьку компанію, яку назвав «Мічиганський Елізіум». Також він викупив якесь болото на озері Мічиган, до того ж саме озеро було місцем відпочинку чиказьких багатіїв. Суть афери була в тому, щоб запропонувати потенційній жертві вступити в закритий клуб «Елізіум» та побудувати свою нерухомість на території закритого клубу. Це була безкоштовна пропозиція «найближчим», єдине, треба обов’язково оформити всі документи на ділянку, то ж Джо направляв жертв в контору де все зроблять всього за 300 доларів. Протягом місяця, Джо оформляв і пропонував закритий клуб багатьом, але майже ніхто навіть не намагався перевірити той клаптик землі, про який так мальовничо розповідав Уейл. Все ж таки з часом знайшлись зацікавлені, які відправились на те болото і були дуже розчаровані. А от після цієї поїздки офіс «Елізіуму» зник за одну ніч. Згодом, у Джо з’явився постійний напарник і справжній друг. Одного разу справу Уейла передали детективу Бакминстеру. Той довго стежив з Джо, а назбиравши потрібну кількість доказів перестрів його на вулиці і оголосив про арешт. Джо не розгубився і протягнув детективу 1000 доларів, ошелешений детектив спитав що це. На що Джо відповів, що це дрібничка, яку він заробив за ранок сьогодні і може взяти детектива в напарники. Так розпочалась кар’єра цього дуету.
Великі справи
Кар’єру відомого Джозефа Уейла можна було вважати повністю сформованою та успішною, коли він організував фіктивний банк. Одного разу він побачив в газеті інформацію про те, що збанкрутілий банк здає площі в оренду. Джо одразу почав діяти. Він найняв людей, які грали певні ролі в цьому спектаклі клерків, охоронців тощо. Але стару вивіску так і лишили на фасаді. Його найкращий друг, а за сумісництвом напарник Диякон (його так прозвали за його благопристойний вигляд) привозив на шикарному авто в банк підприємців з Канади, які цікавились купівлею землі в Чикаго. Канадцю пропонували багаті нафтою земельні ділянки та й вартість була привабливою, оскільки ділянку продавали за чверть вартості при умові оплати готівкою. В цей самий період в приміщенні банку тривав спектакль. Угода була підписана на 350 тисяч доларів, в той час, як режисура та організація спектаклю для жертви вартувала всього 50 тисяч. Заробіток чоловіків був колосальним на ті часи. Зрозуміло, що після підписання договору і отримання готівки банк зник на наступний день.
Прославився ж Джозеф Уейл махінацією, в яку втрапив сам Муссоліні. Наприкінці 1920-х років він поїхав до Італії, як інженер із шахт Колорадо. Він запропонував самому Муссоліні придбати фальшиві права на розробку шахт в Америці, за що отримав 2 мільйони доларів і навіть встиг втекти з грошима до того, як італійські спецслужби зрозуміли, що це афера.
В біографії цього чоловіка було безліч афер, але іноді він все ж таки втрапляв за ґрати. Загалом у в’язниці він провів 10 років за все своє життя. Аферист останні роки свого життя провів в притулку в Чикаго. Коли журналісти запитали в старого, якби він міг встати з візка та ще раз когось обдурити, чи зробив би він це. На що відомий аферист відповів, що мріє про це, як голодний собака мріє про соковиту кістку.