Американська вулична фотографиня, чия творчість за життя залишалася майже невідомою широкій публіці. Вона десятиліттями працювала нянею та доглядальницею у Чикаго, а у вільний час фотографувала міські вулиці, перехожих, дітей, робітників, представників різних соціальних груп та саму себе. Далі на chicagovski.
Фотографії стали відомими лише після смерті авторки. У 2007 році частина речей Майєр потрапила на аукціон через несплату оренди складського приміщення. Серед коробок і валіз були тисячі негативів, відбитків, плівок, аудіозаписів та інших матеріалів. Нині її вважають однією з найважливіших постатей американської вуличної фотографії 20 століття. Її роботи зберігаються у дослідницьких колекціях, експонуються на виставках, видаються у книжках, а історія життя стала основою документального фільму “Finding Vivian Maier”.
Хто така Вів’єн Майєр?
Вів’єн Дороті Майєр народилася 1 лютого 1926 року у Нью-Йорку. Її мати родом з Франції, а батько мав австро-угорське походження. Значну частину дитинства Вів’єн провела між Сполученими Штатами та Францією. Відомо, що Майєр жила разом з матір’ю у Франції, тоді повернулася до Нью-Йорка, а у 1956 році перебралася до Чикаго.
Її основною роботою був догляд за дітьми у заможних родинах. Проте після роботи вона перетворювалася на спостерігачку за містом. Вів’єн Майєр багато ходила Чикаго пішки, брала з собою фотоапарат і фотографувала все, що привертало її увагу. Діти, за якими вона доглядала, іноді ставали супутниками цих прогулянок. Майєр могла вести їх з благополучного передмістя до центральних районів міста, де вони бачили зовсім інше Чикаго.
Нікому не показувала свої фотографії
Одна з найбільших загадок історії Вівʼєн полягає у тому, чому фотографка майже не демонструвала власні роботи. Вона не влаштовувала персональних виставок, не створювала публічної кар’єри та не намагалася зробити фотографію джерелом популярності чи доходу. Навпаки, негативи роками зберігалися у коробках і складських приміщеннях. Частина плівок взагалі не була проявлена. У результаті за життя Майєр не отримала того визнання, яке нині асоціюється з її ім’ям.
Одним з найвідоміших атрибутів Вів’єн Майєр став фотоапарат Rolleiflex. Вона використовувала середньоформатні камери, які дозволяли отримувати дуже деталізовані зображення. Фотоапарат такого типу має конструкцію, яка передбачає зйомку через видошукач зверху, тому фотографині не потрібно було постійно підносити камеру до ока. Це було особливо зручно для вуличної фотографії. Майєр могла залишатися спостерігачкою і не привертала до себе увагу людей навколо.
Що фотографувала Вів’єн Майєр?
Найвідоміші фотографії Вів’єн Майєр пов’язані з Чикаго та Нью-Йорком 1950–1960-х років. Її цікавили не лише архітектура та міські пейзажі. Вона фотографувала людей у звичайних ситуаціях. На її знімках можна побачити дітей, літніх людей, робітників, заможних мешканців міста, людей без постійного житла та представників різних соціальних груп. Саме ця увага до повсякденності стала однією з головних особливостей вуличної фотографії Вів’єн Майєр.
Її цікавила не постановочна картинка, а момент. Людина могла просто йти тротуаром, дивитися у вітрину, чекати на транспорт або спілкуватися з кимось і саме у цю секунду опинялася у кадрі.
Окреме місце у творчості фотографки займають автопортрети Вів’єн Майєр. Вона знаходила своє відображення у дзеркалах, вітринах, скляних поверхнях та інших об’єктах міського середовища. Іноді у кадрі з’являлася лише її тінь. Ці фотографії особливо цікаві з огляду на загадковість самої авторки. Майєр документувала тисячі незнайомих людей, але водночас залишила після себе велику кількість зображень власної присутності.
Масштаб архіву Вів’єн Майєр є однією з причин, чому її історія справила таке сильне враження на світ фотографії. Мова йде про понад 100 тисяч негативів. Йдеться не тільки про фотографії. До архіву входять фотокамери, плівки, відбитки, документи, газетні вирізки, аудіозаписи та інші особисті матеріали.
Як знайшли фотографії Вів’єн Майєр?
Історія відкриття Вів’єн Майєр почалася ще за її життя, але без її участі. У 2007 році вміст одного зі складських приміщень, за яке Майєр перестала сплачувати оренду, виставили на аукціон. Серед покупців опинилися Джон Малуф, Рон Слаттері та Ренді Проу. Малуф придбав значну кількість матеріалів і спочатку не знав наскільки важливою виявиться ця знахідка. Поступово він почав досліджувати походження фотографій. На коробках було ім’я Вівʼєн Майєр, однак інформації було дуже мало. Після пошуків Малуф знайшов повідомлення про смерть Майєр у газеті “Chicago Tribune”. Так розпочалося його розслідування її біографії та творчості.
Перші фотографії Майєр почали з’являтися в інтернеті у 2008 році. Спочатку це не викликало великого суспільного інтересу. Ситуація змінилася у 2009 році, коли Малуф опублікував добірку її фотографій на Flickr і привернув до них увагу значної кількості користувачів. Так фактично відбулася одна з найбільш незвичайних посмертних кар’єр в історії фотографії: авторка, яка десятиліттями фотографувала без публічної аудиторії, раптом стала предметом міжнародного інтересу.
Документальний фільм
Історія Майєр стала основою документального фільму “Finding Vivian Maier”, режисерами якого виступили Джон Малуф і Чарлі Сіскел. Стрічка досліджує не тільки спадщину Майєр, а й питання про те, ким вона була як людина. У фільмі свої спогади розповідають люди, які знали Майєр у різні періоди її життя, зокрема діти з родин, в яких вона працювала нянею.
Документальний фільм отримав міжнародне визнання та був номінований на “Оскар” у категорії найкращого документального повнометражного фільму. Академія кінематографічних мистецтв і наук включила “Finding Vivian Maier” до фінального списку документальних фільмів у сезоні 87-ї церемонії.
Після відкриття її архіву інтерес до фотографки продовжує зростати. У 2017 році Університет Чикаго отримав значну колекцію її відбитків. У 2019 році університет відкрив для дослідників колекцію Джона Малуфа.
Чому Вів’єн Майєр стала іконою світової фотографії?
Феномен Вів’єн Майєр полягає не тільки у величезній кількості створених нею фотографій. Її роботи дають можливість побачити Чикаго та Нью-Йорк середини 20 століття. На її знімках залишилися люди, яких історія часто не помічає: перехожі, діти, робітники, літні люди, мешканці міських околиць. Її фотографія не потребувала великих подій, Майєр знаходила сюжет у повсякденності.
Саме тому сьогодні фотографії розглядають як важливу частину історії американської вуличної фотографії. Її творчість показує, наскільки цінним може бути погляд людини, яка десятиліттями просто спостерігала, фотографувала і зберігала побачене. Найбільший парадокс її історії полягає в тому, що Вів’єн Майєр стала знаменитою лише після смерті. За життя вона залишалася нянею, яка носила з собою фотоапарат і складала свої негативи у коробки. Після смерті ці коробки відкрили світові фотографиню, про яку сьогодні знають далеко за межами Чикаго.